Етнусики перша українська білизна з вишивкою. Не перша в історії України (вишиті нічні сорочки і жіночі паталони були здавна), а перша у сучасній Україні. Вся білизна вироблена і вишита в Україні. Незважаючи на складність роботи над однією парою, а це на секундочку - 5 годин вишивки чоловічих і 3 години жіночих ми не збираємося відмовлятися від ручної вишивки. По-перше комфортно для носіння (приємніше тактильно, бо машинна вишивка робить тканину жорсткою і колючою). Ми використовуємо лише бавовняну білизу і якісні бавовняні нитки, структура готової роботи дуже м’яка та приємна на дотик, що не створює дискомфорту. По-друге ручна вишивка в наших генах і ніяка машинка не здатна це обійти.

Вишивка виникла дуже давно і передавалася від покоління до покоління. Археологічні знахідки доби палеоліту, зокрема Мізина на Чернігівщині та його аналогів, засвідчують наявність вишивки на теренах України. У похованнях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою.

Здавна в Україні ставлення до одягу було трепетним і шанобливим. Матері вишиваючи одяг своїм дітям вкладали всю свою ніжність і молитву до Бога про збереження дорогих чад. Українська вишиванка служила як прикрасою так і оберегом. Та ще й своєрідним документом, за яким можна було визначити з яких країв родом власник вишиванки.

Роботи майстра-вишивальниці Тетяни Герасимчук не можуть не дивувати, працюючи з голкою по 8-10 годин на день, вона творить справжні рукотворні дива. Наприклад, вишита ікона Миколая Чудотворця створювалася три місяці, а Цариця Тамара - чотири місяці. Тетяна Іванівна з усіх типів вишивки любить найбільше працювати гладдю. Хрестик вважає нуднішим за гладь.